Геологорозвідувальні роботи

Державна експертиза і оцінка запасів корисних копалин провадиться на підставі звітів про геологічне вивчення родовищ корисних копалин з підрахунком запасів та геолого-економічною оцінкою їх промислового значення (надалі - геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин).

Залежно від ступеня вивченості родовищ виділяються:

1. геолого-економічної оцінки попередньо оцінених родовищ корисних копалин;
2. геолого-економічної оцінки родовищ, підготовлених до промислового освоєння;
3. геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, які розробляються, за результатами гірничодобувних та додатково проведених геологорозвідувальних робіт;
4. геолого-економічної оцінки відкритих родовищ корисних копалин на будь-якій стадії їх вивчення (з ініціативи замовника).

Залежно від вивченості і промислового призначення запасів корисних копалин геолого-економічна оцінка може завершуватись:

1. апробацією запасів попередньо оцінених родовищ корисних копалин для визначення їх промислового значення;
2. оцінкою запасів розвіданих родовищ корисних копалин, призначених для проектування і будівництва нових, продовження строку дії працюючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Виділяються детальна, попередня і початкова геолого-економічні оцінки.

Детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) - визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що створюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва. ГЕО-1 здійснюється на основі розвіданих запасів корисних копалин і включає техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні бути достатніми для прийняття інвестиційного рішення без додаткових досліджень.

Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) - обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації. ГЕО-2 здійснюється на основі попередньо розвіданих і розвіданих запасів корисних копалин, оформляється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища (покладу). При цьому оцінка ефективності розробки родовища проводиться на рівні кінцевої товарної продукції гірничого виробництва; техніко-економічні показники визначаються розрахунками або приймаються за аналогією.

Початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) - обґрунтування доцільності інвестування пошуково-розвідувальних робіт на ділянках, перспективних щодо відкриття родовищ корисних копалин. ГЕО-3 здійснюється на основі попередньо розвіданих запасів та кількісної оцінки ресурсів корисних копалин і надається у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про можливе їх промислове значення. Оцінка можливості промислового освоєння передбачуваних родовищ корисних копалин обґрунтовується укрупненими техніко-економічними розрахунками на основі доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами або технічного завдання замовника геологорозвідувальних робіт.
В результаті геолого-економічної оцінки запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються певними рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду відповідно до таблиці.

У Державному балансі запасів корисних копалин обліковуються запаси всіх корисних копалин. Нові родовища зараховуються до Державного балансу на основі рішень ДКЗ щодо кількості, промислового значення і ступеня вивчення запасів та достовірності ресурсів корисних копалин.

Розвідані родовища (ділянки) корисних копалин вважаються підготовленими до промислового освоєння, якщо:

• а) балансові запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин та наявних у них супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, затверджено або апробовано ДКЗ України;
• б) одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобутку корисних копалин згідно із законодавством;
• в) обґрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що проектується, забезпечено узгоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у розробку родовища (ділянки).